пропозиції з поселення пошук бази

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ МОРШИНА

На курорті успішно лікують:

хронічні гепатити, холецистити, холангіти, панкреатити без схильності до загострення;
дискінезії жовчовивідних шляхів і кишечника;
хронічні гастрити з пониженою, підвищеною і нормальною кислотністю;
хронічні гастродуоденіти в стадії ремісії;
виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії ремісіі;
хронічні коліти, ентероколіти;
хвороби оперованого шлунка;
стан після холецистектомії і перенесеного вірусного гепатиту;
хвороби обміну речовин (цукровий діабет, сечокислі діатези, ожиріння та інші);
супутні захворювання: остеохондрози, гінекологічні захворювання, захворювання сечостатевої системи (в т.ч. сексуальні розлади у чоловіків), опорно-рухового апарату, неврози, а також реабілітація потерпілих від аварії на ЧАЕС (дорослі і діти з батьками).

Протипоказання до лікування:

всі захворювання шлунково-кишкового тракту в стадії загострення;
рубцеве звуження органів шлунково-кишкового тракту з порушенням прохідності;
виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки у фазі загострення, а також з ускладненнями;
гастрит - ригідний, антральний, гіпертрофічний (хвороба Менетріє), поліпи шлунку;
ускладнення після операції на шлунку;
захворювання кишечника - ентероколіт з вираженим порушенням функції травлення, неспецифічний виразковий коліт, гемороїдальні кровотечі, поліпоз;
жовчнокам’яна хвороба з частими і важкими нападами;
захворювання печінки - гепатит в активній фазі, цироз печінки, всі форми жовтухи.

В арсеналі лікування на курорті Моршин:

вживання мінеральних вод джерел №1, №6 та №4;
мінеральні ванни;
душі: гідролазерний, циркулярний, висхідний, душ Шарко;
кишкові зрошення, гінекологічні орошення та спринцювання мінеральною водою;
грязелікування: електрофорез грязі, грязеві ректальні і вагінальні тампони;
озокеритолікування;
масаж: звичайний, гінекологічний, простати;
підводний душ-масаж, релакс-масаж;
фітотерапія;
психотерапія;
інгаляції: масляні, з відваром лікарських трав, лужний і мінерально-евкаліптовий аерозоль; лікування імпотенції методом від'ємного локального тиску;
стоматологічне лікування; лікувальна фізкультура і механотерапія;
широкий комплекс фізіотерапевтичного лікування;
лабораторні методи дослідження: клінічні, біохімічні, бактеріологічні, імунологічні, цитологічні;
функціональні методи дослідження: УЗД, ЕКГ, ГФС, РВГ та інші;
консультації лікарів вузьких спеціальностей.

Мінеральні джерела:

Джерело №1 являє собою шахтний колодязь глибиною біля 50 м. Вода його високомінералізована (ропа, розсіл), що відрізняє її від багатьох лікувальних джерел нашої країни. Загальна мінералізація ропи з глибиною колодязя збільшується від 16г/л до 400г/л. По хімічному складу – хлоридно-сульфатна натрієво-магнієва. Використовується для зовнішнього (ропа поверхневого шару колодязя) і внутрішнього (ропа придонного шару) застосування. Суттєво доповнюють терапевтичну цінність води мікроелементи – мідь, цинк, залізо, алюміній, стронцій, титан, кобальт. Особливо ефективна при захворюваннях гастритами з пониженою секреторною функцією, ентероколітами з підвищеною моторно-евакуаторною функцією.

Джерело №4 розташоване в лісопарковій зоні. Мінералізація – 0,17 г/л. По хімічному складу – гідрокарбонатно-кальцієва, крім цього містить калій, натрій, магній, залізо, сульфати, але в невеликій кількості. В ній близько 38 од. Maxе радону, також підвищений вміст розчиненого кисню, реакція слабокисла. Враховуючи фізико-хімічні властивості, використовується як сечогінна при лікуванні сечокислих діатезів, сечокам ’яної хвороби, хронічних пієлонефритів і ін.

Джерело №6 в експлуатації з 1968 р., свердловина дуже багата та перспективна, дебіт 123,4 куб.м. на добу. По хімічному складу – сульфатно-хлоридна натрієво-магнієво-калієва вода (ропа) з загальною мінералізацією до 238 г/л, відрізняється високим вмістом сульфатів магнію і калію, які в основному і обумовлюють специфічну дію особливо в лікуванні хворих з паталогією печінки, жовчевивідних шляхів, гастритах із збереженою і підвищеною секреторною функцією і ін.

Застосування. Мінеральні води джерел №№ 1,6,4 використовуються як для зовнішнього, так і внутрішнього застосування, а також для різних промивань та зрошень.

Для зовнішнього застосування в вигляді мінеральних ванн використовують, в основному, мінеральну воду джерела №1. Як показали дослідження, під впливом хлоридно-натрієвої води настають зміни в різних функціональних системах, нейрогуморальній регуляції та тканинному метаболізмі. Після прийому ванн на шкірі залишається соляний "плащ" і внаслідок подразнення поверхневих рецепторів відбуваються вищевказані фізіологічні зміни. Мінеральні (ропні) ванни з загальною мінералізацією 10-20 г/л призначаються через день, тривалістю 10-15 хв., t36-37 С

Внутрішнє застосування – в виді промивань та зрошень. Особливо ефективне при захворюваннях кишечника, сечостатевої системи у чоловіків, гінекологічних захворюваннях, а також при хронічних інфекційно-алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів в вигляді інгаляцій.

На курорті широко використовують інші природні чинники: торф'яну грязь та озокерит.

Торф'яна грязь по фізичних та хімічних властивостях є високо-мінералізованою лікарською сировиною високої якості. В основному складається з ангідриду кремнію, окису заліза, алюмінію і ін. елементів, які складають близько 50% маси сухої речовини. З органічних речовин виявлені лігніногумосовий комплекс, цукри, гемоцелюлоза, клітковина. Суттєвим є наявність органічних кислот(масляної, оцтової, мурашиної). Використовують для електрогрязевих процедур, вагінальних та ректальних тампонів, особливо в лікуванні гінекологічних захворювань, простатитів, проктосигмоїдітів.

Озокерит володіє максимальною теплоємністю, мінімальною теплопровідністю з найбільшою теплоутримуючою властивістю порівняно з іншими теплоносіями. Здійснює хімічний (містить мінеральні масла та смоли) і сильний біологічний вплив, що викликає помітні зміни в організмі, особливо в судинній та нервово-гуморальній системах, підсилює крово- та лімфообіг, змінює водний та білковий обмін, проявляючи тим самим сильну протизапальну, розсмоктуючу і антиспастичну дію. При охолодженні об'єм озокериту зменшується в середньому на 15%, створюючи компресійний вплив на судинну систему шкіри, що зміцнює її трофіку та обмінні процеси. Використовується в вигляді аплікацій при захворюваннях органів травлення, опорно-рухового апарату (артрити, артрози, остеохондрози і ін.), гінекологічних і урологічних захворюваннях.

Основним лікувальним фактором курорту Моршин є питні природні лікувальні розсоли (ропа) двох типів:
"Моршинська ропа №1" та "Моршинська ропа №6".

Видобувається з Джерела №1, свердловин №№ 3ре, 17а, 29а. Затверджені експлуатаційні запаси 12 м3/добу.

Джерело №1 - це шахтний колодязь глибиною 50 м, закріплений дерев'яним зрубом діаметром 2х2 м, збудований в ХVI-XVII ст. В лікувальних цілях використовується від 1878 року.

Свердловини №№ 3ре, 17а, 29а глибиною від 70 до 110 м, діаметром 146-168 мм, пробурені в 1972-1979 роках.

Загальна мінералізація 147-381 г/літр.

Хімічний склад (мг/екв%):
Сульфати 20-40
Хлориди 52-80
Магній 20-35
Натрій 49-79

Показання:
При хронічних гастритах з пониженою та нормальною секрецією і кислотністю шлункового соку застосовується тепла мінеральна вода мінералізацією 3,5 або 7 г/л за 20-45 хвилин до їжі в кількості 100-150 мл 3 рази в день.
При захворюваннях печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, що супроводжуються пониженою секрецією та кислотністю шлункового соку застосовується тепла або гаряча мінеральна вода мінералізацією 7 або 14 г/л за 15-20 хвилин до їжі.
Для тюбажа при захворюваннях печінки і жовчного міхура зі зниженою секреторною функцією шлунку рекомендується мінеральна вода в розведенні 14 або 21 г/л. Кількість тюбажів проводиться за рекомендацією лікаря. Методика: зранку натще випити 200 мл. приготовленої для тюбажа гарячої мінеральної води та лежати 1,5-2 години з грілкою в області печінки.
При захворюваннях товстого кишківника при зниженій секреції та кислотності шлункового соку застосовується тепла мінеральна вода мінералізацією 3,5 або 7 г/л 3 рази в день по 100-150 мл. за 15-20 хвилин до їжі, а при захворюваннях, що супроводжуються проносами - мінералізацією 3,5 г/л гарячою.
При виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки зі зниженою секрецією і кислотністю шлункового соку, яка супроводжується послабленням стільця в стадії стійкої ремісії, застосовується тепла а бо гаряча мінеральна вода мінералізацією 3,5 г/л в кількості 100-150 мл. за 1 годину до їжі.

Інструкція приготування та медичного застосування:
Ропа мінералізацією 200 г/літр є вихідним матеріалом для приготування Моршинської мінеральної води "Джерело №1" шляхом розведення до 3,5 г/л (БМ), 7 г/л(Б1), 14 г/л(Б2) і для тюбажів в розведенні до 21 г/л(Б3).

Для одержання вищевказаних мінералізацій ропу розводять прісною питною кип'яченою водою за такою методикою:
для мінералізації 3,5 г/л розвести 15 мл. ропи (1 столова ложки) на 1 літр води;
для мінералізації 7 г/л розвести 30 мл. ропи (2 столові ложки) на 1 літр води;
для мінералізації 14 г/л розвести 60 мл. ропи (4 столові ложок) на 1 літр води.
Готову мінеральну воду вживають холодною (20ОС), теплою (38-40ОС) або гарячою (43-45ОС).

Видобувається з св. №6 та № 2ре. Експлуатаційні запаси 20 м3/добу.

Свердловина №6 ("Джерело №6") глибиною 29,6 м та діаметром 108 мм пробурена в 1966 році.

Свердловина 2ре глибиною 80 м та діаметром 168 мм пробурена в 1976 році.

Загальна мінералізація 80-170 г/літр.

Хімічний склад (мг/екв%):
Сульфати > 75
Натрій + Калій >75
Магній < 30

Державною комісією запасів корисних копалин "Моршинська ропа №6" визнана унікальною. Мінеральні води Чехії та Угорщини за хімічним складом близькі до Моршинської ропи, однак мають при цьому в кілька разів меншу мінералізацію. Зокрема, відома угорська лікувальна вода "Хуняді Янош" має мінералізацію близько 30 г/літр. "Моршинська ропа №6" реалізується при мінералізації більше 150 г/літр, тому 0,7 літрів ропи достатньо для проведення місячного курсу питного лікування.

Для внутрішнього вживання "Моршинську ропу №6" призначають у 0,35%, 0,7%, 1,4% розчині. Їх можна виготовляти і застосовувати не лише в умовах курорту, а й у стаціонарах, профілакторіях, в домашніх умовах.

Багаторічна практика показала велику лікувальну цінність Моршинської ропи, терапевтичний ефект її при лікуванні захворювань органів травлення загальновідомий.

Показання:
При хронічних гастритах, гастродуоденітах з підвищеною секреторною та кислотоутворюючою функцією шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 3,5-7,0 г/л, по 150-200 мл. за 1,5 год до їжі.
При хронічних гастритах зі збереженою секреторною та кислотоутворюючою фукцією шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 3,5-7,0 г/л, по 150-200 мл. за 45-60 хв. до їжі.
При хронічних гастритах з секреторною недостатністю вживається тричі на добу теплою в розведенні 7,0-14,0 г/л, по 100-150 мл. за 15-30 хв. до їжі.
При виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки вживається тричі на добу теплою в розведенні 3,5г/л, по 150 мл. за 60 хв. до їжі при збереженій або зниженій кислотності шлунку та за 1,5 год. до їжі при підвищеній кислотності шлунку.
При хронічних гепатитах, холециститах, холангітах та ангіохолітах з підвищеною кислотністю шлунку вживається тричі на добу теплою або гарячою в розведенні 7,0 г/л по 100-200 мл. за 1,5 год. до їжі.
При хворобах гепатобіліарної системи у супроводі збереженої секреції шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 7,0 г/л 45-60 хв. до їжі, а у супроводі зниженої секреції шлунку вживається тричі на добу теплою в розведенні 7,0 -14,0 г/л по 100-200 мл. за 20-30 хв. до їжі.
При жовчнокам'яній хворобі вживається тричі на добу в розведенні 3,5-7,0 г/л по 100-150 мл. теплою або гарячою в залежності від функціонального стану товстого кишківника.
При хронічному панкреатиті вживається в розведенні 3,5-7,0 г/л по 100-150 мл. до їжі теплою або гарячою в залежності від секреторної та моторно-евакуаторної функцій шлунку.
При функціональних розладах кишківника за гіперкінетичним типом (діареї), вживається тричі на добу в розведенні 3,5-7,0 г/л по 75-100 мл. теплою або гарячою за 15-30 хв. до їжі, пити слід повільно.
При дискінезії кишківника з незначними явищами розладу кишкового стану вживається тричі на добу в розведенні 7,0-14,0 г/л по 150-200 мл. теплою за 60 хв. до їжі, середніми ковтками.
При хронічних колітах і ентероколітах легкого та середнього ступенів вживається тричі на добу в розведенні 3,5-7,0 г/л по 50-100 мл. теплою або гарячою за 15-30 хв. до їжі, пити слід повільно.
При хронічних захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів (крім хронічного калькульозного холециститу та активного гепатиту ) можна проводити терапевтичний тюбаж в розведенні 14,0-21,0 г/л температурою 40-42 ОС в кількості 150-200 мл. за загальноприйнятою методикою.
При перситуючому гепатиті, хронічному гастродуоденіті, ентероколіті у фазі повної ремісії показано трансдуоденальне промивання температурою 37-38 ОС. Швидкість надходження мінеральної води у дванадцятипалу кишку - 1 літр за 20-30 хв. Для підводних промивань та зрошувань вживається в розведенні 7,0 г/л за загальноприйнятою методикою.

Інструкція приготування та медичного застосування:
Ропа мінералізацією 150-170 г/літр є вихідним матеріалом для приготування Моршинської мінеральної води "Джерело №6" шляхом розведення до 3,5 г/л, 7 г/л, 14 г/л і для тюбажів в розведенні до 21 г/л.

Для одержання вищевказаних мінералізацій ропу розводять прісною питною кип'яченою водою за такою методикою:
для мінералізації 3,5 г/л розвести 25 мл. ропи (2 десертні ложки) на 1 літр води;
для мінералізації 7 г/л розвести 50 мл. ропи (3 столові ложки) на 1 літр води;
для мінералізації 14 г/л розвести 100 мл. ропи (6 столових ложок) на 1 літр води.

Готову мінеральну воду вживають холодною (20ОС), теплою (38-40ОС) або гарячою (43-45ОС).