Автобусні квитки

Стежка на Розточчі

Щоб побачити мальовничу красу природніх ландшафтів, що поєднують карпатську та поліську флору і фауну, не треба їхати далеко за межі Львова. Кожен має чудову нагоду помилуватися одним з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України - Яворівським національним парком, який є частиною території Українського РОЗТОЧЧЯ.


Розточанський край являє собою вузьке {в середньому 25 км) горбогірне пасмо довжиною 75 км, яке на півночі різко підіймається над Малим Поліссям. Проходячи лісом, який вкриває більшість території національного парку, перехожі відкривають для себе своєрідне поєднання грабів, дубів, сосен та вільх. Тут часто зустрічаються невеликі печери, навіяні вітром горби та дюни, вкриті сосновими борами. Все тут дихає спокоєм, чистотою, цілющим повітрям, настояним на пахучих травах.


Українське Розточчя славиться не тільки красою та природними багатствами. Цією землею ступали не лише ті люди, які народилися тут, а й ті, які відвідали цей благодатний край, залишивши безсмертну культурну спадщину Україні та світу. Одним з таких гостей, закоханих у Яворовий край, був Іван Якович Франко.

Серед багатьох пам'ятників, споруджених Великому Каменяреві, є один простий, скромний і, водночас, особливий - це стежка Івана Франка.

В'ється вона вздовж річки Верещиці у с. Лелехівка поміж могутніми дубами і буками, стрункими соснами та ялинами Яворівського парку, у тіні яких розташовані пізнавальні зупинки зі скульптурними композиціями - символічними персонажами, виконаними в дусі Франкових творів майстрами училища художньої різьби по дереву.


Річка Верещиця і Янівський став - улюблені місця дозвілля письменника. Тут він милувався, краєвидами, міг рибалити з ранку до вечора, власноручно плів сіті і навчав цього мистецтва синів.


Стежка Франка проходить обабіч кар'єру та лісу, біля поховання жертв Першої та Другої світових воєн, над якими височить кремезний двохсотлітній дуб, і завершується Білою скелею, складеною вапнистими пісковиками.

Стежка, якою ступав Франко, є місцем знайомства з епізодами його життєпису і, водночас, приємним відпочинком. Пройдіться стежинами, якими ступав Франко, прислухайтесь до таємничого шелесту дубів та шемрання лісового потічка, відчуйте духмяний аромат кожної квітки, кожної травинки. І нехай це творить той дивний чар, який колись оповив душу письменника, спонукаючи глибше відчути у серці любов і ніжність до рідної землі, а відтак - турботу про чисте довкілля та здорове, сповнене радості майбутнє наших дітей. А це, мабуть, найголовніше.