Автобусні квитки

Сучасний Львів: граціозна Ратуша, кам’яні леви і особлива рецептура кави...

Розкішні оздоби середньовічних кам’яниць, затишні вулички, вистелені бруківкою, золотисті бані величних соборів... Все це Львів – місто світової культурної спадщини. Місто-лицар, овіяне легендами...

Як провести гостям міста свій культурний уїкенд? Звичайно ж, познайомитись із містом Лева! Повірте, у Львові є на що подивитись. Кожен, хто мандрує затишними вуличками Львова, ніби гортає сторінки його історії, відкриваючи для себе давнє європейське місто. Адже тут створені шедеври австрійської, польської, німецької архітектури, в якій переплелись витончена готика і елегантний класицизм, розкішний ренесанс та ажурне барокко. Доказом цього є середньовічні фасади кам’яниць, шляхетні палаци, польські написи на стінах будинків, які з плином часу проявляються, мов на фотоплівці, ну і звичайно – безперервний наплив туристів. Отож, розпочинаємо нашу подорож...

Львів

Місто-купець в магічному квадраті

Площа, викладена бруківкою у формі квадрату, що по периметру займає 45 будинків, і є серцевиною середньовічного Львова, має назву Ринок. Площа розбудовується у XIV ст. після надання Львову статусу магдебурзького права. В той час тут успішно процвітає купецьке та ремісниче життя.

Ратуша

В центрі площі Ринок красується Ратуша – муніципальна будівля №1, завершена вежею та годинником. Охороняють Ратушу два леви, ніби могутні воїни, і водночас, лагідні казкові персонажі, закам’янілі в часі.

Охоронці Львова

Крокуючи площею Ринок, мимохідь зупиняємо погляд на чотирьох декоративних фонтанах зі статуями грецьких богів: Адоніса, Амфітрити, Діани та Нептуна – витворами скульптора Г.Вітвера. Милуючи око туриста, палаци площі складають суцільний музей, серед яких палац Бандінеллі, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських. Скульптурні композиції будівлі площі Ринок справді вражають: камінні дельфіни, що оздоблюють вікна палацу Бандінеллі, немов запрошують перехожих пірнути у хвилях щастя, і хоча ці хвилі уявні, цим кам’яним істотам хочеться вірити. Гордо і суворо дивиться в минуле чорна кам’яниця. А крилатий лев св.Марка з розгорнутою книгою нагадує нам про традиції містобудування епохи Ренесансу та красу Венеції, адже крилатий лев є символом Венеції. А кентавр на одній з будівель площі Ринок, захоплено перехиляючи кухоль, демонструє свою слабкість до львівського пива!

Ексклюзивний «шматочок» Італії

Для того, щоб його відвідати, необов’язково їхати до Італії – достатньо заглянути у дворик палацу Корнякта – і релаксація по-італійськи вам гарантована. Ренесансний стиль дворика підкреслюють витончені лоджії, колони тосканського, дорійського та іонічного ордерів. Оточений відкритою аркадою з трьох сторін, італійський дворик, ніби приховує у собі якусь загадку і, водночас, запрошує гостей помилуватись високими колонами та вишуканою балюстрадою. Так і хочеться торкнутись його скульптурних статуй-богів як фрагментів античності, біля яких відчуваєш себе справжнім аристократом!

Побудований у 16 ст., італійський дворик з 1900 року відкритий для туристів як музей. Крім різноманітних скульптур, які створюють тут атмосферу венеціанської старовини, сюди перенесений як музейний експонат стовп ганьби.

Італійський дворик у Львові

Цікаво, що італійський дворик є також і затишною кав’ярнею. Тут завжди проходять екскурсії та спалахують фотокамери, а у вихідні дні туристам важко розминутись у цьому ексклюзивному «шматочку» Італії. За столиком сидять, піднявши келих шампанського, молодята, а представники львівської богеми, смакуючи каву, жваво обговорюють тут свої творчі плани. У дворику нерідко проводяться різноманітні театральні та музичні фестивалі, конкурси і концерти. Старовинна класична мелодія скрипки чи флейти у поєднанні з архітектурою епохи Відродження налаштовує відвідувачів на романтику.

Кам’яні оборонці міста

Оглядаючи колишню оборонну споруду королівського арсеналу, що знаходиться на вул. Підвальній (назва походить від слова „вали”, які згодом прикопали і зробили „огорожею” парку), можна собі уявити справжній арсенал зброї, який сьогодні заміняє... міський архів. Історичну цікавинку більше містить його внутрішнє подвір’я.

Переходимо цією вуличкою на протилежну сторону – і перед нами постає середньовічний „велетень” – міський арсенал. Він прибудований до оборонної стіни (т.зв. Високого муру) у вигляді червоної будівлі. Колись оборонну стіну укріпляли вежі та брами. Тепер міський арсенал функціонує як музей зброї.

Арсенал зброї у Львові

Піднімаючись вгору по вул. Підвальній, бачимо порохову вежу – оборонну „родзинку” міста, в якій з середини 16 століття зберігався порох. Ще порох у нашій порохівниці залишився, але у вигляді інтелектуальної енергії – з середини 20 століття тут діє будинок архітекторів. А вхід до вежі охороняють царі звірів і княжого міста – два кам’яних леви. Вулиця Руська – одна з найвужчих у Львові. Ще донедавна тут зливались дві трамвайні колії в одну, а сьогодні це вже різні транспортні шляхи. Будівля банку „Львів” на цій вулиці привертає увагу мандрівників доречною реставрацією і навмисною стилізацією під ретро. Окрасою вулиці Руської є чудова „тріада” з вежі Корнякта, Успенської церкви і каплиці Трьох Святителів (16 ст.). Цей архітектурний комплекс створює враження гармонійної довершеності.

Ближче до небесних висот…

Високий замок є одним із найвищих львівських пагорбів, бо разом із оглядовим майданчиком його висота становить 413 м.

Час заснування Високого замку сягає середини XIII століття. Згодом він реконструюється відповідно до нових вимог оборони і набирає вигляду середньовічної мурованої фортеці. До складу фортифікацій замку входило сім веж, укріплені брами і будинок, де був розташований гарнізон. Як і більшість середньовічних замків, Високий замок був неприступною твердинею майже 300 років.

Високий замок у Львові

Сьогодні Високий замок є відпочинковим комплексом: високий пагорб, на якому розташований парк з оглядовим майданчиком на верхівці. В парку височить «Ейфелева башня» – телевізійна вежа Львівської телерадіокомпанії. Вашу прогулянку алеями парку привітає старий кам’яний лев, а відпочинок у затишній атмосфері забезпечить фешенебельний ресторанчик під назвою «Високий замок».

Сам парк нагадує своєрідну мушлю, по якій розгортається стежка на верхівку пагорба. Опинившись ніби «над містом», видно Львів з висоти пташиного польоту – аж дух перехоплює! Тут можна написати картину чи вірш або просто помріяти. А хто не ходив сюди на побачення, щоб поглянути удвох, як вечірній Львів купається у призахідному сонці, скидаючи одяг щоденної суєти, чи не зустрічав світанку разом з однокласниками після випускного вечора – той, повірте, багато втратив. Адже Високий замок дарує екстрим і незабутні відчуття!

Панорама з Високого замку – одне з найцікавіших видовищ міста Лева. Бо саме з його висоти видно все місто. А ближче до небесних висот приходить думка про відвідання прекрасних львівських соборів...

Преображенська церква у Львові

Триверхий вигляд Преображенської церкви привертає увагу з різних ракурсів Львова. Збудований у 19 столітті, цей храм є окрасою вулиці Краківської. Особливою аурою випромінює Вірменський катедральний собор, який знайомить нас з релігійними традиціями вірменської громади Львова. Собор відгороджений залізними гратками, ніби фрагмент з колоритного минулого. Саме на його подвір’ї відбувались зйомки відомого фільму „Д’артаньян і три мушкетери” (які, до речі, нещодавно знову продовжувались у Львові). В центрі подвір’я розташоване унікальне дерев’яне розп’яття Христа, імітоване під камінь, якому вже понад 200 років. Трохи далі пройдемо бруківкою, щоб схилитись перед дивовижною красою Домініканського собору. На фасаді собору бачимо пса, який лежачи на книзі, тримає у пащі запалений смолоскип. Саме з цим зображенням пов’язана легенда про матір засновника собору Домініка де Гусмана, якій приснився сон про смолоскип і призначення сина виганяти вогнем зло. Якщо розділити латинське „dominicanes” на „domini” і „canes”, то в перекладі означатиме „Господні пси”. У соборному Львові можна перебувати безліч часу, адже його архітектурне намисто складають такі храми як Бернардинський собор, Катедральний собор, костел єзуїтів і величний силует собору св.Юра.

Серед музейних експозицій

Національний музей у Львові заснований у 1905 році Митрополитом Андреєм Шептицьким. Однією з найбільш цінних та унікальних є колекція давньоукраїнського мистецтва. Хронологічно збірка охоплює майже увесь період розвитку християнської культури в Україні, а окремі її експонати дають уявлення і про попередню епоху. Ядро колекції – збірка іконопису XIII-XVIII, що налічує чотири тисячі одиниць збереження. Унікальною є також збірка народної сакральної скульптури, яка не має собі рівних за кількістю і художніми вартостями.

Колекції народного мистецтва (до тисячі пам’яток) розгорнені у будинку по вулиці Драгоманова 42, а також у експозиції, що представлена у меморіальних Музеях Олекси Новаківського та Івана Труша.

Музей етнографії та художнього промислу у Львові

Музей етнографії та художнього промислу є одним з найдавніших в Україні та Центрально-Східній Європі. Привертає увагу, насамперед, скульптурною групою „Ощадність” (в народі її називають „сидячою статуєю Свободи”). Унікальність фондів та експозицій етнографічного характеру складають, передусім, писанки. Музей представляє найбільшу колекцію писанок у світі. Він пропонує відвідувачам оглянути народний одяг зі всієї України: Львівщини, Закарпаття, Полтавщини, Волині, Полісся, Буковини та ін. Не менш цікавими є експозиції сільськогосподарських знарядь праці, а також невеличкі експозиції великодного та різдвяного обрядів, вертепні ляльки, колекції експонатів, що представляють обжинковий цикл свят.

Музей етнографії та художнього промислу має свою філію на площі Ринок 10, де представлені пам’ятки, що належать до художніх промислів.

Придбати вироби народних майстрів гості міста зможуть на „Вернісажі” – колоритному ринку, що знаходиться на вулиці Театральній.

Прогулюючись вуличкою Вірменською, особливо гіпнотизує дух старовини. У кав’ярні «Вірменка» вас заворожить аромат кави, що не поступається у витонченості смаку тій, яку готують у знаменитій „Віденській кав’ярні”. А якщо ви бажаєте еклектики історії та сучасності, то вона «крутиться» у культурно-мистецькому центрі «Дзига»: інтер’єр кав’ярні, кава з вогником вам сподобаються, а пам’ятник усмішці у формі рибки перед входом покращить настрій.

Підземеллям аптеки-музею

Якщо ви прагнете гострих відчуттів, то відвідини аптеки-музею „Під чорним орлом” саме для вас. Ця аптека є діючою вже третє століття, і містить, крім звичайних ліків, музейні експонати у залах, підземеллі та внутрішньому дворику.

Аптека-музей "Під чорним орлом" у Львові

Вхід до фармацевтичної „печери” пролягає через торговий зал зі старовинним лікарським посудом на стелажах: неймовірно велика кількість різних колб, пробірок та ступок створюють ефект таємничої лабораторії. До речі, існує легенда щодо червоного скла, з якого виготовлені колби для ліків: жінка, не маючи грошей спересердя кинула обручкою об скло, і воно стало червоним. З того часу жінка почала з нього виготовляти посуд.

Привертають увагу при рецептурному столі аптечні ваги, а також касові апарати, таблетована машина, сушильна шафа, траворізка. Не менш цікавим є дегустаційний зал, де знаходяться бочки із залізним вином.

Пройдемо вузьким коридором далі – і стає трохи моторошно від присутності чийогось холодного погляду. І раптом… мороз проймає шкіру від несподіваної зустрічі у напівтемряві з восковим алхіміком! Спостерігаючи за тінями підземної аптеки, пригадується легенда про монаха, який уклав контракт із нечистим, і до сьогоднішнього дня тиняється підземеллями, шукаючи того львів’янина, щоб скасувати контракт.

Згодом опиняємось серед різноманіття засушених трав і ліків – своєрідного „куточка знахаря”. В центрі стоїть столик з посудом під назвою „THERIACA” – суміш отрут, що діяла як своєрідне „щеплення” від отруєння у час середньовічних інтриг та підступів. Додає адреналіну кабінет алхіміка: коли зайти сюди на мерехтіння лампи, можна злякатись підозрілої тиші підземелля, якби не «вічні мешканці» кімнати – сова, черепаха, змія і крокодил, що мимоволі викликають подив та усмішку. Вихід з підземелля аптеки веде у дворик, за яким кам’яним поглядом спостерігає статуя ворожки зі змією в одній руці та з травами – в іншій. З цією скульптурою пов’язана легенда про те, що в середині жінки знаходиться нечиста сила і намовляє на погані вчинки.

Завершуючи мандрівку давніми історичними пам’ятками міста, бачимо, що хоча Львів і схожий на Париж, Відень чи Краків – все одно залишається самим собою вже протягом семи з половиною століть: середньовічним воїном, духовним просвітителем, величним князем і, навіть, химерним розбишакою та привітним левеням.