Трускавець, Східниця, Моршин. Відпочинок в Карпатах та Закарпатті


1 USD 24.85 UAH 1 EUR 27.45 UAH
 Viber   WhatsApp   Skype 

Безпека туриста в Карпатах

Самодіяльні туристські не категорійні походи в Карпатах слід організовувати та проводити з дотриманням нижченаведених правил.

1. Комплектування групи.

1.1. Походи в горах мають бути тільки груповими, що дозволить забезпечити взаємодопомогу учасників на маршруті. Кожна група повинна мати керівника. Якщо в групі більше ніж 15 чоловік, то обирається заступник керівника.

В Карпатах

2. Підготовка до походу.

2.1. Вибір маршруту. Треба знати, що існують певні терміни проведення туристських походів у Карпатах, яких слід дотримуватись:

• для пішохідних походів – з 15 квітня до 15 листопада;

• для лижних походів – з 15 грудня до 31 березня.

Залежно від реальних кліматично-погодних умов у регіоні ці терміни можуть змінюватися. Так, для г. Говерли за наявності снігового покриву з великими ділянками льоду обмеження щодо сходжень може бути продовжене до 9 травня.

Головна вимога при виборі маршруту – це його безпечність.

2.2. Після попереднього вибору маршруту керівникові групи слід:

• отримати консультацію працівників гірської пошуково-рятувальної служби, особливо – щодо лавинонебезпечності району походу;

• підготувати картографічний матеріал та оформити маршрутні документи;

• уточнити статус природно-заповідності території, якою проходить маршрут, умови походу чи проїзду нею;

• розробити графік проходження, а також запасний (скорочений) варіант маршруту на випадок хвороби когось з учасників чи погіршення природних умов;

• організувати підготовку учасників туристської групи, зокрема проконтролювати наявність і якість групового спорядження, медичної аптечки і продуктів харчування.

2.3. Оформлення маршрутних документів.

При здійсненні навіть нескладного походу бажано оформити маршрутний лист. Це значно спростить процес спілкування групи з представниками природно-заповідних об’єктів, гірської пошуково-рятувальної служби, прикордонниками. Форма маршрутного листа затверджена постановою виконкому Федерації спортивного туризму України від 22.04.2002р. (www.fstu.org.ua).

Якщо ви запланували маршрут, що безпосередньо дотичний до кордону, то необхідно отримати дозвіл відповідного прикордонного загону. Для цього слід не пізніше ніж за тиждень до походу відправити факсом (електронною поштою) лист у загін, з контрольованої території якого ви почнете маршрут. Прізвище командира загону вказувати необов’язково. В листі вказується маршрут, список групи з паспортними даними. Рішення з прикордонного загону передається у відповідний відділ, в якому ви безпосередньо отримуєте дозвіл.

Учасники походу, маршрут якого пролягає прикордонною територією, обов’язково мусять мати із собою документи, які засвідчують особу кожного з них (паспорт, посвідчення водія, службове посвідчення або інший документ з фотокарткою особи, відповідними підписами і печатками).

2.4. Підбір спорядження.

Найважливішими елементами особистого спорядження туриста є взуття і наплічник. Взуття має бути розношене, на розмір більше за звичайне (це захистить ноги від натирань), а також мати жорстку рифлену підошву, що забезпечить добре зчеплення з грунтом.

Завжди, навіть за найкращої погоди, беріть із собою накидку для захисту від дощу, вітрозахисний костюм, шапочку, вовняні светр і шкарпетки. На групу слід укомплектувати аптечку, яку бажано доповнити еластичним бинтом.

Похід в Карпати

3. Початок походу

3.1. Перед виходом із населеного пункту керівник групи повинен:

- ознайомитися з прогнозом погоди на найближчі декілька днів;

- повідомити відповідний підрозділ гірської пошуково-рятувальної служби, що обслуговує територію, якою пролягає маршрут, про вихід групи й орієнтовний час її повернення;

- ретельно перевірити наявність та якість спорядження, продуктів харчування, укомплектованість аптечки;

- переконатись у задовільному стані здоров’я учасників походу й ознайомити їх з можливими небезпеками на маршруті і причинами нещасних випадків.

3.2. Неприпустимо виходити на маршрут:

- за дуже несприятливих погодних умов (у грозу, сильний туман, при низьких температурах);

- взимку у високогірну зону без кваліфікованого керівника або фахівця туристичного супроводу;

- протягом трьох днів після великих снігопадів (понад 50 см опадів) та за явно вираженої лавинної небезпеки.

4. Пересування в горах.

4.1. Пересуватися необхідно в колону по одному. Останнім у групі має йти витривалий турист. Не допускайте розподілу групи. Відлучення, навіть на стоянці, дозволяється тільки після інформування керівника групи.

4.2. Темп і графік руху мусять відповідати рівню підготовки учасників, умовам місцевості і погоді. В будь-якому випадку рекомендується робити зупинки на 10-15 хвилин через кожні 45-50 хвилин руху. Першу зупинку слід зробити через 15-20 хвилин для зняття зайвого одягу тощо. Обов’язково сповільнюйте швидкість руху на підйомах. При цьому слід орієнтуватися на фізичні можливості найслабших учасників.

4.3. При наближенні грози слід якнайнижче спуститися зі схилу. Якщо це неможливо, зупиніться і перечекайте непогоду, але не робіть цього на вершині чи гострому гребені гори, під одиноким деревом, на узліссі чи на березі водойми. Обов’язково вимкніть мобільні телефони, радіоприймачі та інші прилади, які можуть спричинити ураження блискавкою.

4.4. Переправу через річки зі швидкою течією і глибиною понад 0,7 м здійснюйте тільки зі страхуванням. Не допускайте купання в гірських озерах чи річках, де існує ризик втопитися.

4.5. Уникайте скельних ділянок на маршруті. Пам’ятайте, що навіть на нескладні скелі вилізти можна без мотузки, а спуститися без неї вниз, як правило, неможливо.

4.6. Не скорочуйте шлях йдучи навпростець, особливо взимку, оскільки можна підрізати сніговий схил і потрапити в лавину.

4.7. У зимових умовах у жодному разі не пересувайтеся в тумані чи темноті. Це допоможе уникнути втрати орієнтації.

4.8. Не здійснюйте підйом або спуск вузькими ущелинами, де існує ймовірність зсуву каміння чи сходження лавини.

4.9. Не допускайте спуску з крутих снігових схилів на целофанових мішках, оскільки це може призвести до серйозних травм або ж зриву у прірву.

4.10. При пересуванні крутим схилом (засніженим чи трав’янистим) бажано мати льодоруб чи лижні палиці, які за необхідності можна використати для само затримання.

4.11. Завчасно повідомляйте керівника групи про погіршення стану здоров’я.

4.12. Якщо з вами трапилася надзвичайна ситуація, зарадити якій ви самостійно не можете, терміново зателефонуйте в найближчий до вашого перебування пункт гірської пошуково-рятувальної служби і стисло повідомте: що, де і коли сталося. За відсутності зв’язку за допомогою слід посилати двох найпідготовленіших учасників.

4.13. На ночівлю зупиняйтеся завчасно (за годину – дві до настання темноти).

4.14. При виборі місця для нічлігу пам’ятайте, що не можна ставити намети біля крутих схилів, під скелями або одинокими деревами, над обривами чи біля річки, в якій можливий підйом води, на вершині гори, де може вразити блискавка. Поряд не має бути трухлявих дерев, які можуть упасти від вітру.

Крім того слід дотримуватися і правил протипожежної безпеки:

- не залишайте непогашені вогнище, сірник чи сигарету, оскільки це може викликати лісову пожежу;

- не застосовуйте для освітлення намету свічку чи інші засоби з відкритим вогнем;

- не розпалюйте вогнище чи пічку за допомогою легкозаймистих речовин.

Бережіть природу. Не залишайте після себе на стоянках сміття (його необхідно забирати із собою а органічні рештки закопувати), не забруднюйте водоймищ. Поводьтеся тактовно щодо місцевого населення. Бережіть пам’ятки історії та культури.

Пам’ятайте, що найчастіше причиною аварійних ситуацій стають суб’єктивні фактори, основними з яких є: недооцінка небезпек, які існують у горах, неуважність, переоцінка власних можливостей, недисциплінованість учасників (особливо – вживання алкоголю), недосвідченість керівника групи, прийняття неправильних рішень.