На території Східницького родовища мінеральних вод (а це бальнеологічна курортна місцевість) налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Дебіт затверджених запасів "Нафтусі" у Східниці становить 64,3 м³ на добу.

  За мінералізацією та хімічним складом східницькі мінеральні води можна поділити на такі типи:

1. Слабомінералізовані води (М — мінералізація до 1г/л) з підвищеним вмістом органічних речовин (джерела №№ 1,3,26) та джерела з більш вираженою жовчогінною дією (джерела №№ 8,9,10,25,1"С",18"С").
2. Слабомінералізовані залізисті води (M до 0,5 г/л), джерела №№ 1З,15.
3. Середньомінералізовані, гідрокарбонатні і хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води (свердловина 2"С" ).
4. Хлоридно-натрієві води (М від 35 до 100 г/л і більше ) з підвищеним вмістом брому, які ще чекають вивчення.

  А тепер дещо детальніше про східницькі цілющі води.

Джерело №1

  Це гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва вода.

  Є в ній органічні речовини спиртових смол, гумусових речовин, карбонових кислот, фульвокислот, а також специфічні фізіологічні групи мікроорганізмів, які підсилюють лікувальну дію.

  Слабомінералізована вода джерела №1 має сечогінну дію, сприяє механічному вимиванню і видаленню дрібних конкрементів (каменів), ниркового піску і продуктів запальних процесів (лейкоцитів, слизу, гною).

  Ця вода досліджувалась у Східниці однією з перших. Науковці Львівського медичного інституту, Одеського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії і місцеві лікарі радять вживати цю воду при таких захворюваннях: сечокам'яній хворобі, хронічних пієлонефритах, хронічних пієлоциститах нетуберкульозного походження, літогенних діатезах (сечокислий, оксалатурія, фосфатурія, ксантинурія), а також при недугах жовчовидільної системи.

  А щоб вода давала кращий ефект, радимо більше ходити. Великий вчений Амбоджик говорив колись так: "Тіло без руху нагадує застійну воду, яка пліснявіє, псується та гниє". Така сентенція якнайкраще служить при лікуванні мінеральною водою: тільки під час руху скорочуються литкові м'язи. Вони працюють як вторинні насоси, завдяки яким поліпшується кровообіг усього організму. Це означає, що зменшується навантаження на серце, збільшується доступ кисню, поліпшується живлення клітин.

Джерело №3

  За хімічним складом це слабомінералізована, слабокисла гідрокарбонатно-кальцієва вода із запахом сірководню та підвищеним вмістом цінних мікроелементів міді, цинку, йоду, брому, фтору, кобальту, слідів срібла, марганцю.

  У цій воді містяться в розчиненому вигляді органічні речовини, як і в мінеральній воді з джерела № 1, які є головним лікувальним фактором.

  "Нафтуся" з джерела №3 лікує ті ж захворювання, які ми перелічили, подаючи короткий опис лікувальних властивостей води з джерела № 1.

  Східницькі води переважають мінеральні води інших курортів, що не відносяться до типу "Нафтусі", у лікуванні урологічних хворих і своєю дією у великій кількості виводять надлишкові солі з організму (при захворюваннях з порушенням обміну речовин) та запобігають ростові і утворенню камінців (конкрементів) в організмі.

  Вода має сечогінну та протизапальну дію, поліпшує циркуляцію крові в організмі та уродинаміку, при зниженій функції сприяє відновленню нормальної роботи нирок.

  Перші прояви поліпшення самопочуття — у збудженні апетиту. Значно підвищується функціональна спроможність нирок. Крім того, зникають болі при урологічних захворюваннях. Хворий не відчуває загального ослаблення - воно зникає, надійно поступаючись бадьорості та зростанню енергії.

  Вода сприяє частковому виведенню радіонуклідів з організму, що сьогодні особливо актуально. Наявність цинку допомагає при лікуванні цукрового діабету.

Джерело №4

  Сьогодні, на жаль, воно щезло, бо ніхто років з двадцять не займався і не займається його впорядкуванням. А саме цілющою мінеральною водою з цього джерела Омелян Стоцький доводив науковцям ефективність лікування захворювань нирок і печінки.